Диета дружбы
Новые шаблоны для джумла

тел.: +38 (048) 722-27-26, +38 (099) 07-60-170     

 

Статьи

Автореферат на дисертацію по темі:

 

Ефективність комбінованого методу (фосфенелектростимуляції і фотоміостимуляції) в комплексному лікуванні хворих на первинну відкритокутову глаукому

 

 

 

Обґрунтування вибору теми дослідження. Первинна відкритокутова глаукома є важким захворюванням органа зору, яке призводить до незворотної втрати зорових функцій, а в 1,2% випадків і до повної сліпоти (Kingman S., 2004; Quigley H.A., 2011). В Україні на кожні 100000 населення - 517 хворих на глаукому. Динаміка захворюваності на ПВКГ в Україні характеризується постійним зростанням. Щорічно за даними Рикова С. О. (2011) в Україні на 25 тисяч збільшується кількість осіб з виявленою вперше глаукомою.

 

ПВКГ являє собою прогресуюче нейродегенеративне захворювання органа зору, яке характеризується втратою гангліозних клітин сітківки та їх аксонів, що призводить до нейропатії зорового нерва з вираженим звуженням поля зору і в подальшому - до істотного зниження функціональної активності всього зорового аналізатора (Нестеров А. П., 2000; Gupta N. et al, 2006). Звуження поля зору у пацієнтів з ПВКГ істотно впливає на окуломоторну систему ока. Було встановлено, що у хворих на ПВКГ мають місце окорухові аномалії у вигляді нестійкої фіксації, збільшення частоти сакад з паралельним зниженням їх точності і швидкості, порушення точності і швидкості плавних спостерігаючих рухів, швидкості читання і точності розпізнавання зорових образів в порівнянні з особами, які мають нормальний зір (Wiecek E. et al., 2012; Alqudah A. et al., 2016; Aleksandra M. et al., 2017).

 

Системи відеореєстрації, що використовуються на даний час для оцінки функціональної рухливості окуломоторної системи у хворих на ПВКГ мають цілий ряд недоліків, пов'язаних зі слабким сигналом з боку зіниці, особливо це проявляється при зміні освітленості. Помилки виникають через вії, що покривають зіницю, а також при швидкому русі в умовах нерівномірно розподілених джерел світла та багатьох інших факторів (Kasneci E. et al., 2014, Lamirel C. et al., 2014; Fuhl W. et al.,2015; Najjar R. P. et al., 2017).

 

У зв'язку з цим виникала необхідність застосування нових підходів для оцінки рухливості окуломоторної системи у хворих на ПВКГ, що могло бути досягнуто за допомогою приладу «Фотоміостимулятор офтальмологічний - 1», в якому принцип реєстрації рухів очей заснований на тому, що пацієнт стежить за запропонованим йому тест-об'єктом. Це дає можливість максимально об'єктивно оцінити ступінь рухливості очей в різних режимах як монокулярно, так і бінокулярно з отриманням абсолютних величин, що характеризують функціональну рухливість всієї окуломоторної системи.

 

Лікування глаукомної нейропатії в даний час ґрунтується на системному застосуванні комплексу нейропротекторних препаратів, при цьому побічні ефекти, які проявляються вираженим зниженням артеріального тиску істотно обмежують їх застосування (Tamaki Y. et al., 2003; Hara H. et al., 2004; Koseki N. et al., 2008; Sena D.F. et al., 2013; Otori Y. et al, 2013). Це свідчить про необхідність пошуку нових підходів до лікування.

 

Одним з методів лікування захворювань зорового нерва є фосфенелектростимуляція, завдяки якій відбувається інтенсифікація транспортно-метаболічних процесів в аксонах гліальних і сполучнотканинних елементів, а також збільшення швидкості оновлення фосфоліпідів клітинних мембран зі збільшенням синтезу ДНК, покращується діяльність зорового аналізатора за рахунок поліпшення кровопостачання ока і мозкових зорових центрів (Пономарчук В.С., 1998; Дроженко В.С., 2002; Röck T. et al, 2013). Поодинокі дослідження щодо застосування цього методу в лікуванні хворих на ПВКГ свідчать про його ефективність (Шевченко О. Н. , 1999; Röck T. et al., 2013).

 

Доцільним також є застосування методів лікування, спрямованих на поліпшення функціональної рухливості окуломоторної системи у хворих на ПВКГ. Метод фотоміостимуляції в лікуванні хворих на ПВКГ раніше не використовувався. З огляду на лікувальний ефект ФЕС і можливість підвищення функціональної активності окуломоторної системи методом фотоміостимуляції, логічно було припустити, що комбінація цих методів може бути найбільш оптимальною в лікуванні даної категорії хворих.

 

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною науково-дослідної роботи, яка зареєстрована в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»: «Удосконалення діагностики та лікування глаукоми на основі вивчення діагностичного значення обліку цільового тиску, оптимізації використання трассклеральної контактно-компресійної лазерної коагуляції циліарного тіла, визначення патогенетичного значення порушень коагуляційно-тромбоцитарного гемостазу при глаукомі і впливу на цей процес мелатоніну (клініко-експерементальне дослідження)", 2016-2018 рр. № деж. реєстрації 0116U002685, в якій дисертант є співвиконавцем. 

 

Мета: підвищити ефективність лікування хворих на ПВКГ з медикаментозно компенсованим внутрішньоочним тиском на основі вивчення функціональної рухливості окуломоторної системи та включення в комплекс лікувальних заходів комбінованого методу (фосфенелектростимуляції і фотоміостимуляції).

 

Завдання дослідження:

 

1. Вивчити функціональну рухливість окуломоторної системи за основними рухами очей - дукції і верзії в трьох кінетичних режимах у хворих на ПВКГ другої та третьої стадії.

 

2. Вивчити функціональну лабільність зорового аналізатора у хворих на ПВКГ другої та третьої стадії.

 

3. Вивчити ефективність включення в комплекс засобів для лікування хворих на ПВКГ фосфенелектростимуляції.

 

4. Вивчити ефективність включення в комплекс засобів для лікування хворих на ПВКГ фотоміостимуляції.

 

5. На основі отриманих даних розробити методику комбінованого методу лікування (фосфенелектростимуляції в поєднанні з фотоміостимуляцією) для лікування хворих на ПВКГ і вивчити її ефективність.

 

Об'єкт дослідження: первинна відкритокутова глаукома.

 

Предмет дослідження: функціональна рухливість окуломоторної системи, лабільність зорового аналізатора, світлочутливість сітківки, поле зору, поріг і лабільність зорового аналізатора за фосфеном, товщина шару нервових волокон зорового нерва, гострота зору.

 

Методи дослідження: візометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія, гоніоскопія, тонографія за А. П. Нестеровим, ОКТ, статична комп'ютерна периметрія, кінетична периметрія, визначення порогу електричної чутливості та лабільності за фосфеном. Визначення функціональної рухливості окуломоторної системи проводили на приладі «Фотоміостимулятор офтальмологічний – 1». Визначали наступні чинники: частоту переміщення імпульсів в трьох кінетичних режимах (горизонтальному, вертикальному і хаотичному); лабільність зорового аналізатора за показниками критичної частоти злиття миготінь і критичної частоти появи миготінь в трьох кінетичних режимах і в стаціонарному (нерухомому) режимі з центральною точкою фіксації. Статистичні і графічні з використанням пакету Statistica 9 фірми Stat Soft.

 

Наукова новизна одержаних результатів. Розширено наукові дані про особливості функціональної рухливості окуломоторної системи у хворих на ПВКГ другої стадії на основі оцінки пред'явлення тест-об'єкта в монокулярному режимі, які характеризуються зниженням сприйняття частоти переміщення імпульсу в горизонтальному і вертикальному напрямку в порівнянні з нормою до 2,25 Гц (на 0,33 Гц (12,8%)), в той час як при хаотичному пред'явленні ступінь зниження склала 0,29 Гц (12,4%) з абсолютним показником частоти переміщення імпульсу 2,05 Гц.

 

Доповнено дані про порушення функціональної рухливості окуломоторної системи у хворих на ПВКГ третьої стадії на основі оцінки пред'явлення тест-об'єкта в монокулярному режимі, які характеризуються зниженням сприйняття частоти переміщення імпульсу в горизонтальному і вертикальному напрямках у порівнянні з нормою до 1,75 Гц (на 0,8 Гц (30,8%)), в той час як при хаотичному пред'явленні ступінь зниження склала 0,67 Гц (29,1%), досягнувши рівня 1,63 Гц.

 

Уточнено дані про зниження функціональної рухливості окуломоторної системи у хворих на ПВКГ при прогресуванні глаукомного процесу. Так у хворих на ПВКГ третьої стадії відповідна реакція на частоту переміщення тест-об'єкта знижена в монокулярному горизонтальному і вертикальному режимах в порівнянні з хворими на ПВКГ другої стадії в середньому на 0,47 Гц (20,7%), в хаотичному режимі - на 0,42 Гц (20,5%).

 

Розширено наукові дані про функціональну лабільність зорового аналізатора у хворих на ПВКГ, так при другій стадії захворювання функціональна лабільність від норми не відрізняється, при третій стадії показник критичної частоти злиття миготінь в стаціонарному режимі знижений на 7,1 Гц (15,6%), в кінетичному горизонтальному - на 4,5 Гц (11,2%), у вертикальному - на 4,1 Гц (10,2%) і хаотичному - на 3,9 Гц (9,8%) у порівнянні з нормою, зі зниженням показника критичної частоти появи миготінь в стаціонарному режимі на 2,5 Гц (6,3%), горизонтальному - на 3,3 Гц (8,9%), у вертикальному - на 3,2 Гц (8,6%) і хаотичному - на 4,0 Гц (8,1%) у порівнянні з нормою.

 

Практичне значення отриманих результатів. Застосування методу фотоміостимуляції у хворих на ПВКГ другої стадії призводить до значущого поліпшення функціональної рухливості окуломоторної системи до норми, з покращенням гідродинаміки (коефіцієнт Беккера зменшився на 16,2%), розширенням поля зору на 7,2% і поліпшенням світлочутливості сітківки на 9,4%. У хворих на ПВКГ третьої стадії функціональна рухливість окуломоторної системи в середньому покращилась на 8,6%, лабільність зорового аналізатора – на 6,2%, коефіцієнт Беккера зменшився на 20,0%, з розширенням поля зору – на 8,0% і покращенням світлочутливості сітківки на 7,6%.

 

Розроблений комбінований метод лікування (фосфенелектростимуляція в поєднанні з фотоміостимуляцією) у хворих на ПВКГ другої стадії покращує функціональну рухливість окуломоторної системи до норми, при цьому коефіцієнт Беккера нижче на 15,1%, світлочутливість сітківки вище на 9,3%, розширення поля зору вище на 5,8% в порівнянні з контрольною групою (тільки метод фосфенелектростимуляції).

 

Розроблений комбінований метод лікування (фосфенелектростимуляція в поєднанні з фотоміостимуляцією) у хворих на ПВКГ третьої стадії покращує функціональну рухливість окуломоторної системи в середньому на 9,0%, лабільність зорового аналізатора на 6,5%, при цьому коефіцієнт Беккера нижче на 16,9%, світлочутливість сітківки вище на 10,6%, розширення поля зору вище на 11,4% в порівнянні з контрольною групою (тільки метод фосфенелектростимуляції).

 

Впровадження в практику. Основні положення роботи впроваджені в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» та клініці офтальмології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, м. Одеса.

 

Особистий внесок здобувач. Ідея наукового дослідження належить науковому керівнику проф. Пономарчуку В.С. в співавторстві з дисертантом. Автором спільно з науковим керівником проведена постановка завдань дослідження і визначено методологію роботи. Дисертантом самостійно проведено інформаційний та патентний пошук, аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми. Дисертантом проведено офтальмологічні, електрофізіологічні обстеження і дослідження на приладі «Фотоміостимулятор офтальмологічний - 1». Аналіз, статистична обробка результатів клінічних досліджень, підготовка матеріалів для публікації проведені дисертантом. Формулювання наукових положень дисертації та висновків проведено за допомогою наукового керівника, професора В.С. Пономарчука.

 

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичній конференції офтальмологів «Актуальні питання офтальмології» науково-практична конференція офтальмологів Полтавської, Кіровоградської, Сумської, Черкаської, Чернігівської, Харківської областей України (Полтава, 2016), на науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання» (Одеса, 2017), на Європейському конгресі з офтальмології (Барселона, 2017), на Всесвітньому конгресі по глаукомі (Хельсінкі, 2017), на науково-практичній конференції офтальмологів «Актуальні питання офтальмології» (Чернівці, 2017), на засіданні вченої ради ДУ «Інститут ОХ і ТТ ім. В.П. Філатова НАМН України» (Одеса, 2017).

 

Публікації. Основні результати дисертації викладенi в 16 публiкацiях, в тому числі у 6 статтях в журналах, рекомендованих ДАК України, з них 2 статті в міжнародних журналах і 9 тез доповідей на конгресах та конференціях. Одержано 1 патент на корисну модель.

 

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 174 сторінках. Складається зі вступу, п’яти розділів власних досліджень, висновків, двох додатків що займають 4 сторінки та списку використаних джерел. Ілюстрована 28 таблицями, які розміщені по тексту. Список використаних джерел містить 242 найменування і займає 25 сторінок.

 

 

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

 

 

Матеріал і методи досліджень. Всього під спостереженням знаходилось 132 хворих (132 ока) на ПВКГ другої і третьої стадії з компенсованим медикаментозно ВОТ. Пацієнтів з другою стадією було 69, з третьою стадією - 63.

 

Всі пацієнти були розподілені на 3 групи залежно від проведеного лікування. I група - 48 хворих (48 очей), з них на ПВКГ другої стадії було 25 хворих (25 очей), третьої стадії - 23 хворих (23 ока), яким проводилось лікування - фосфенелектростимуляція. II група - 38 хворих (38 очей) з них на ПВКГ другої стадії було 20 хворих (20 очей), третьої стадії - 18 хворих (18 очей), яким проводилося лікування - фотоміостимуляція. III група - 46 хворих (46 очей) з них на ПВКГ другої стадії було 24 хворих (24 ока), третьої стадії - 22 хворих (22 ока), яким проводилось комбіноване лікування - фосфенелектростимуляція і фотоміостимуляція.

 

Вихідні показники середнього віку, гостроти зору, тривалості глаукоми, дані тонографії (Ро мм. рт.ст, куб. мм/хв, куб. мм/хв, КБ (Ро/С), середнє відхилення світлочутливості сітківки (MD), dB, середня світлочутливість сітківки за всіма визначеними граничними значеннями (MS), dB, дані кінетичної периметрії, ПЕЧФ мкА, КЧЗМФ 1,5 Гц, КЧЗМФ 3,0 Гц, середня товщина шару нервових волокон за даними ОКТ у пацієнтів з ПВКГ як другої, так і третьої стадії значуще не відрізнялись в трьох досліджуваних групах.

 

Лікування та обстеження проводились на приладі «Фотоміостимулятор офтальмологічний – 1», що призначений для впливу на орган зору людини кольоровими імпульсами (тест-об'єктами, які світяться) малої інтенсивності з різною частотою миготінь, що знаходяться під різними кутами зору і перемикаються в порядку, який важко запам'ятати (хаотичний режим), а також в горизонтальному і вертикальному напрямках. Прилад дозволяє встановити оптимальну частоту послідовного включення світлодіодів в трьох режимах: окремо в двох напрямках - горизонтальному і вертикальному, і в змішаному (хаотичному) режимі.

 

За допомогою фотоміостимулятора визначали наступні показники: функціональну рухливість окуломоторної системи за показником ЧПІ, Гц в трьох кінетичних режимах: горизонтальному, вертикальному і хаотичному; лабільність зорового аналізатора за показниками КЧЗМ, Гц і КЧПМ, Гц в трьох кінетичних режимах і в стаціонарному (нерухомому) режимі з центральною точкою фіксації.

 

Дослідження проводили монокулярно. Спочатку за допомогою центрального світлодіода визначали лабільність (КЧПМ і КЧЗМ) при нерухомому погляді (стаціонарний режим). Дослідження лабільності починали з визначення КЧПМ, встановлюючи початкову частоту миготіння світлодіодів 40 Гц і поступово знижуючи до моменту появи у досліджуваного суб'єктивного сприйняття появи світлових миготінь (КЧПМ); далі за допомогою регулятора частоти спалахів поступово збільшували частоту до моменту злиття миготіння в одне безперервне світіння (КЧЗМ).

 

Лікування І групи пацієнтів проводили на приладі «ФОСФЕН-1». Методика полягала в проведенні 10 сеансів ФЕС. Тривалість сеансу 10 хв. Значення сили струму підбиралось в кожному конкретному випадку, враховуючи вихідний рівень ПЕЧФ.

 

Лікування ІІ групи пацієнтів проводили на приладі «Фотоміостимулятор офтальмологічний - 1». Фотоміостимуляція проводилась при оптимальній для пацієнта ЧПІ в хаотичному режимі в скотопічних умовах. 1 хвилину пацієнт стежив за переміщенням тест об'єкта, потім 1 хвилину відпочивав. Ефективність лікування оцінювали за зміною функціональної рухливості окуломоторної системи за показником ЧПІ, Гц в трьох кінетичних режимах: горизонтальному, вертикальному і хаотичному і лабільності зорового аналізатора за показниками КЧЗМ, Гц і КЧПМ, Гц в трьох кінетичних режимах і в стаціонарному (нерухомому) режимі з центральною точкою фіксації.

 

Для лікування ІІІ групи пацієнтів застосовували комбіновану методику фосфенелектростимуляції і фотоміостимуляції. Лікування полягало в виконанні сеансу ФЕС тривалістю 10 хвилин і сеансу фотоміостимуляції також тривалістю 10 хвилин. Між сеансами пацієнт 20 хвилин відпочивав. Загальний курс лікування складав 10 сеансів. Для проведення сеансу ФЕС значення сили струму підбирали у кожному конкретному випадку, залежно від вихідного рівня ПЕЧФ. Фотоміостимуляція проводилася при оптимальній для пацієнта ЧПІ в хаотичному режимі в скотопічних умовах. 1 хвилину пацієнт стежив за переміщенням тест-об'єкта, потім 1 хвилину відпочивав.

 

Статистичний аналіз даних проводився з використанням ліцензійної програми Statistica 9 фірми StatSoft з рівнем значущості α<5%. Середні значення кількісних ознак представлені зі значенням середньоквадратичних відхилень. Середній ступінь зміни показників представлено з 95% довірчим інтервалом.

 

Результати та їх обговорення. Функціональна рухливість окуломоторної системи у хворих на первинну відкритокутову глаукому другої та третьої стадії. Було виявлено, що у пацієнтів з другою стадією глаукоми функціональна рухливість окуломоторної системи значимо знижена відносно норми за показником ЧПІ в горизонтальному та вертикальному режимах відповідно на 0,32 Гц (12,3%) і на 0,34 Гц (13,3%) , при цьому в хаотичному режимі зниження показника на 0,29 Гц (12,4%) у порівнянні з нормою було не значущим.

 

При прогресуванні глаукомного процесу до третьої стадії спостерігалось подальше значуще зниження функціональної активності цієї системи. Так, показники ЧПІ в горизонтальному, вертикальному і хаотичному режимах були знижені в порівнянні з нормою відповідно на 0,8 Гц (30,7%), на 0,79 Гц (30,9%) і на 0,67 Гц (29,1 %). У порівнянні з другою стадією захворювання показники ЧПІ в горизонтальному, вертикальному і хаотичному режимах були відповідно знижені на 0,48 Гц (21,1%), на 0,45 Гц (20,3%) і на 0,42 Гц (20, 5%).

 

   У хворих на ПВКГ другої стадії функціональна лабільність зорового аналізатора як за показником КЧЗМ в стаціонарному режимі (центральна точка фіксації) - 43,4 ± 0,6 Гц, кінетичному горизонтальному - 38,6 ± 0,8Гц, вертикальному - 38,8 ± 0 , 9 Гц і хаотичному - 38,9 ± 0,9 Гц, так і за показниками КЧПМ в стаціонарному режимі - 39,7 ± 0,7 Гц в кінетичному горизонтальному - 36,9 ± 1,3Гц, вертикальному - 36,9 ± 1, 2 Гц і хаотичному - 37,1 ± 1,2 Гц значимо від норми не відрізнялась. У хворих на ПВКГ третьої стадії відзначалось істотне значуще зниження функціональної лабільності зорового аналізатора. Так, КЧЗМ в стаціонарному режимі знижена на 7,1 Гц (15,6%), в кінетичному горизонтальному - на 4,5 Гц (11,2%), у вертикальному - на 4,1 Гц (10,2%) і хаотичному - на 3,9Гц (9,8%) у порівнянні з нормою. У порівнянні з другою стадією цього захворювання КЧЗМ в стаціонарному режимі знижена на 4,9 Гц (11,3%), в кінетичному горизонтальному - на 3,0 Гц (7,8%), у вертикальному - на 2,8 Гц ( 7,2%) і хаотичному - на 2,7 Гц (6,9%).

 

За показником КЧПМ функціональна лабільність в стаціонарному режимі знижена на 2,5 Гц (6,3%), в кінетичному горизонтальному - на 3,3 Гц (8,9%), у вертикальному - на 3,2 Гц (8,6%) і хаотичному - на 4,0 Гц (8,1%) у порівнянні з нормою. У порівнянні з другою стадією цього захворювання значення КЧЗМ в стаціонарному режимі знижено на 2,8 Гц (7,1%), в кінетичному горизонтальному - на 3,2 Гц (8,7%), у вертикальному - на 3,1 Гц ( 8,4%) і хаотичному - на 3,1 Гц (8,2%).

 

Таким чином, у пацієнтів з ПВКГ вже при другій стадії захворювання знижена функціональна рухливість окуломоторної системи, при цьому функціональна лабільність зорового аналізатора не страждає. При третій стадії ПВКГ спостерігається значуще зниження як функціональної рухливості окуломоторної системи, так і лабільності зорового аналізатора.

 

 Результати лікування хворих на первинну відкритокутову глаукому другої та третьої стадії методом фосфенелектростимуляції. Проведені дослідження показали, що застосування ФЕС у хворих на ПВКГ другої стадії захворювання призводить до значимого поліпшення ПЕЧФ на 13,8% - з 121,9 ± 2,2 мкА до 105,1 ± 1,9 мкА. Лабільність за фосфеном також значимо покращується в режимі 1,5 на 7,5% - з 6,7 ± 0,13 Гц до 7,2 ± 0,15 Гц і в режимі 3,0 на 3,9% - з 38, 5 ± 0,3 Гц до 40,0 ± 0,3 Гц. Проведене лікування значимо поліпшило функціональну активність сітківки, так середнє відхилення світлочутливості сітківки від норми (MD) покращилося на 11,2% (c -8,87 ± 0,31 dB до -7,88 ± 0,36 dB), а середня світлочутливість сітківки за всіма граничними значеннями покращилась на 7,8% (8,34 ± 0,22 dB до 8,99 ± 0,22 dB).

 

Застосування ФЕС у хворих на ПВКГ третьої стадії призвело до значимого поліпшення ПЕЧФ на 15,2% з 201,7 ± 5,2 мкА до 170,9 ± 4,8 мкА, лабільності за фосфеном в режимі 1,5, і 3,0 на 13,5% з 3,7 ± 0,06 Гц до 4,2 ± 0,06 Гц і 12,1% 33,1 ± 0,7 Гц до 37,1 ± 0,6 Гц відповідно. Також зменшилось на 8,0% відхилення світлочутливості сітківки від норми з -13,57 ± 0,31 dB до -12,48 ± 0,31 dB.

 

Таким чином, у пацієнтів на ПВКГ другої стадії в цілому покращилась робота внутрішніх шарів сітківки, про що свідчить показник ПЕЧФ і в меншій мірі робота папіломакулярного пучка (показники лабільності в двох режимах). У третій стадії захворювання було відзначено істотне поліпшення роботи як внутрішніх шарів сітківки, так і в більшому ступені покращення активності папіломакулярного пучка. Проведене лікування позитивно вплинуло на функціональну активність сітківки в цілому, що підтверджується значущим поліпшенням її світлочутливості.

 

Ефективність фотоміостимуляції в лікуванні хворих на первинну відкритокутову глаукому другої та третьої стадії. Застосування методу фотоміостимуляції у хворих на ПВКГ другої стадії призвело до значимого поліпшення функціональної рухливості окуломоторної системи за показником ЧПІ до нормальних показників у всіх трьох режимах. Так в горизонтальному відбулося збільшення з 2,28 ± 0,08 Гц до 2,44 ± 0,06 Гц, на 7,0%, у вертикальному з 2,22 ± 0,08 до 2,34 ± 0,07 Гц на 5,4% і в хаотичному з 2,05 ± 0,08 Гц до 2,14 ± 0,07 на 4,4%. Показники КЧЗМ і КЧПМ у всіх досліджуваних режимах як до лікування, так і після лікування від норми не відрізнялись. Це свідчило про те, що у хворих на ПВКГ другої стадії функціональна лабільність зорового аналізатора за всіма досліджуваними показниками залишалась високою. Проведене лікування дозволило достовірно поліпшити гідродинаміку очного яблука, так коефіцієнт легкості відтоку збільшився на 17,2%, зі зменшенням коефіцієнта Беккера на 16,2% і збільшенням швидкості утворення водянистої вологи на 18,9%. При цьому достовірно розширилось сумарне поле зору за 8 квадрантами - на 7,2%, зменшилось середнє відхилення світлочутливості сітківки (MD) на 9,9% і збільшилась середня світлочутливість сітківки за всіма визначеними граничними значеннями (MS) на 8,9% .

 

  У хворих на ПВКГ третьої стадії застосування методу фотоміостимуляції значимо поліпшило функціональну рухливість окуломоторної системи за показником ЧПІ у всіх трьох режимах при цьому всі показники були нижче норми. Так, в горизонтальному режимі відбулося збільшення з 1,80 ± 0,05 Гц до 1,96 ± 0,06 Гц, на 8,9%, у вертикальному - на 8,5% з 1,77 ± 0,07 Гц до 1,92 ± 0,07 Гц і в хаотичному - на 8,6% з 1,63 ± 0,06 Гц до 1,77 ± 0,06 Гц.

 

 Лабільність зорового аналізатора за показником КЧЗМ в стаціонарному режимі достовірно збільшилась на 5,5%, але зберігалася нижче норми. У трьох кінетичних режимах збільшення було значущим і досягло рівня норми, в горизонтальному - на 6,5%, у вертикальному - на 6,4% і в хаотичному - на 5,8%. Лабільність зорового аналізатора за показником КЧПМ також збільшилась в стаціонарному режимі - на 5,7%, але зберігалась нижче норми. У трьох кінетичних режимах також було достовірне збільшення до рівня норми, в горизонтальному на - 6,2%, у вертикальному - на 6,8% і в хаотичному - на 5,8%. Після лікування коефіцієнт легкості відтоку збільшився на 25,0%, коефіцієнт Беккера зменшився на 20,0%, швидкість утворення водянистої вологи збільшилась на 25,5%, поля зору розширилось на 8%, відхилення світлочутливість сітківки від норми зменшилось на 7,3 % а середня світлочутливість сітківки збільшилась на 8%.

 

Результати лікування хворих на первинну відкритокутову глаукому другої та третьої стадії комбінованим методом (фосфенелектростимуляція і фотоміостимуляція). Комбінація методу фотоміостимуляції і ФЕС у хворих на ПВКГ другої стадії дозволила істотно поліпшити функціональну рухливість окуломоторної системи (показники ЧПІ у всіх трьох режимах після лікування значимо покращились і не відрізнялись від норми). Також підвищилася функціональна активність зорового аналізатора, так ПЕЧФ знизився на 17,4%, а показники КЧЗМФ в режим 1,5 і 3 збільшились відповідно 8,7% і 4,1%, відхилення світлочутливості сітківки від норми зменшилось на 13,9%, світлочутливість сітківки за всіма визначеними граничними значеннями збільшилась на 12,5%, з розширенням сумарного поля зору на 12,0%. Застосування запропонованого методу позитивно вплинуло на гідродинаміку очного яблука. Так, коефіцієнт легкості відтоку збільшився на 23,5%, зі зменшенням коефіцієнта Беккера на 20,2% і збільшенням швидкості утворення водянистої вологи на 31,0%.

 

Застосування комбінованого методу у хворих на ПВКГ третьої стадії призвело до істотного підвищення функціональної активності зорового аналізатора. Так, ПЕЧФ знизився на 21,4%, а показники КЧЗМФ в режимі 1,5 і 3 збільшились відповідно на 21,6% і 18,1%. Відхилення світлочутливості сітківки від норми зменшилось на 14,6%, світлочутливість сітківки за всіма визначеними граничними значеннями збільшилась на 17,9%, з розширенням сумарного поля зору на 14,8%. Після лікування значимо покращилась функціональна рухливість окуломоторної системи за показником ЧПІ у всіх трьох режимах, а також - лабільність зорового аналізатора за показниками КЧЗМ і КЧПМ в стаціонарному і кінетичному режимах. Застосування запропонованого методу достовірно поліпшило гідродинаміку очного яблука. Так, коефіцієнт легкості відтоку збільшився на 29,4%, зі зменшенням коефіцієнта Беккера на 27,1% і збільшенням швидкості утворення водянистої вологи на 31,1%.

 

Порівняльна ефективність комбінованого методу і методу ФЕС у хворих на ПВКГ другої та третьої стадії. Порівняльна ефективність комбінованого методу (основна група) і методу ФЕС (контрольна група) у хворих на ПВКГ другої стадії представлена в таблиці 1.

 

Таблиця 1

 

Порівняльна оцінка показників тонографії і комп'ютерної статичної периметрії після лікування у хворих на ПВКГ другої стадії в основній і контрольній групі М ± m

 

 

 

Досліджуваний показник

Контрольна,

n = 25

Основна,

n = 24

Значимість відмінності

куб. мм/хв

0,181 ± 0,004

0,211 ± 0,004

t = 6,0, р<0,001

куб. мм/хв

1,85 ± 0,04

2,28 ± 0,04

t = 7,1, р<0,001

КБ (Ро/С)

91,4 ± 1,9

77,6 ±1,5

t = 5,7 р<0,001

Середнє відхилення світлочутливості сітківки (MD), dB

-8,48 ±0,28

-7,55 ± 0,36

t = 2,06, р<0,05

Середня світлочутливість сітківки за всіма визначеними граничними значеннями (MS), dB

8,61 ± 0,24

9,28 ± 0,23

t = 2,05, р<0,05

Середнє значення сумарного поля зору за 8 квадрантами

429,94°± 6,17°

454,79°± 6,35°

t = 2,9, р<0,01

 

 

 

Порівняльна ефективність комбінованого методу і методу ФЕС свідчила про значне поліпшення показників гідродинаміки і статичної комп'ютерної периметрії у пацієнтів з комбінованим методом в порівнянні з групою хворих, яких лікували тільки із застосуванням ФЕС. Так у хворих на ПВКГ другої стадії при комбінованому методі після лікування коефіцієнт легкості відтоку був вище на 15% (р <0,001), швидкість утворення водянистої вологи (F) на 23,2% (р <0,001), а коефіцієнт Беккера (КБ) на 15,1 % (р <0,001). Середнє відхилення світлочутливості сітківки (MD), dB було значимо вище на 10,9% (р <0,05), середня світлочутливість сітківки за всіма визначеними граничними значеннями (MS), dB - на 7,8% (р <0,05) і середнє значення сумарного поля зору за 8 квадрантами - на 5,8% (р <0,05). При цьому як після комбінованого методу, так і застосування тільки ФЕС показники ПЕЧФ і КЧЗМФ в режимі 1,5 і 3 значимо не відрізнялися. Ці дані свідчать про більш високу ефективність комбінованого методу лікування в порівнянні з методом ФЕС у хворих на ПВКГ другої стадії.

 

Порівняльна ефективність комбінованого методу (основна група) і методу ФЕС (контрольна група) у хворих на ПВКГ третьої стадії представлена в таблиці 2.

 

Таблиця 2

 

Порівняльна оцінка показників тонографії і комп'ютерної статичної периметрії після лікування у хворих на ПВКГ третьої стадії в основній та контрольній групі, М ± m

 

 

 

Досліджуваний показник

Контрольна,

n= 23

Основна,

n = 22

Значущість відмінності

мм3/хв/мм рт.ст.

0,185 ± 0,004

0,215 ± 0,004

t = 9,4, р<0,001

мм3/хв

1,76 ± 0,05

2,23 ± 0,05

t = 6,7, р<0,001

КБ (Ро/С)

95,59 ± 2,05

79,45 ± 1,51

t = 6,4, р<0,001

Середнє відхилення світлочутливості сітківки (MD), dB

-12,98 ± 0,13

-11,90 ±0,14

t = 2,3, р<0,05

Середня світлочутливість сітківки за всіма визначеними граничними значеннями (MS), dB

4,69 ± 0,20

5,31 ± 0,20

t = 2,2, р<0,05

Середнє значення сумарного поля зору за 8 квадрантами

251,2°±7,09°

279,8°±7,49°

t = 2,8 р=0,017

 

 

 

Проведені дослідження свідчили про значне поліпшення показників гідродинаміки і статичної комп'ютерної периметрії у пацієнтів, яких лікували із застосуванням комбінованого методу в порівнянні з групою хворих, у яких застосовували тільки ФЕС. Так, коефіцієнт легкості відтоку був більше на 16,2% (р <0,001) в порівнянні з групою із застосуванням тільки ФЕС, швидкість утворення водянистої вологи покращилась (F) на 26,7% (р <0,001), а коефіцієнт Беккера (КБ) - на 16,9% (р <0,001). Середнє відхилення світлочутливості сітківки (MD), dB було вище на 8,3% (р <0,05) середня світлочутливість сітківки за всіма визначеними граничними значеннями (MS), dB на 13,2% (р <0,05) і середнє значення сумарного поля зору за 8 квадрантами на 11,4% (р <0,05). Як після комбінованого методу, так і після застосування тільки ФЕС показники ПЕЧФ і КЧЗМФ в режимі 1,5 і 3 значимо не відрізнялись. Таким чином, ефективність запропонованого комбінованого методу лікування у хворих на ПВКГ третьої стадії була значимо вище в порівнянні із застосуванням тільки ФЕС.

 

В цілому представлені в дисертації результати досліджень на приладі «Фотоміостимулятор офтальмологічний - 1» виявили суттєве зниження функціональної рухливості окуломоторної системи, починаючи вже з другої стадії ПВКГ. У пацієнтів на ПВКГ третьої стадії функціональна рухливість окуломоторної системи і лабільність зорового аналізатора була значимо нижче як в порівнянні з нормою, так і з другою стадією захворювання. Метод ФЕС має позитивний вплив на роботу внутрішніх шарів сітківки і папіломакулярного пучка, при цьому найбільш ефективним він був при третій стадії захворювання. Застосування методу фотоміостимуляції призвело до поліпшення функціональної рухливості окуломоторної системи і лабільності зорового аналізатора зі значним поліпшенням показників гідродинаміки ока і даних статичної комп'ютерної периметрії в обох досліджуваних стадіях глаукомного процесу.

 

При цьому найбільший ефект був досягнутий при застосуванні комбінованого методу лікування, що дозволяє рекомендувати цей метод як найбільш оптимальний в лікуванні хворих на ПВКГ з компенсованим медикаментозно ВОТ як при другій, так і третій стадії захворювання, що дозволить поліпшити якість життя даної категорії хворих.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

1. Глаукома є важким, інвалідизуючим захворюванням органа зору, яке призводить до незворотної втрати зорових функцій, а в 1,2% випадків і повної сліпоти. Прогресуюче зниження зорових функцій внаслідок глаукомної нейропатії, які проявляються на початку дефектами в полі зору з подальшим його концентричним звуженням, на тлі вираженого зниження світлової, контрастної чутливості, кольоросприйняття та інших показників функціональної активності органа зору, в тому числі й активності окуломоторної системи істотно знижують якість життя пацієнтів. Нейропротекторна терапія, що застосовується в даний час, недостатньо ефективна і має ряд соматичних побічних ефектів, що вимагає пошуку нових підходів до лікування.

 

2. У хворих на ПВКГ другої стадії встановлено зниження функціональної рухливості окуломоторної системи при предявленні тест-обєкта в монокулярному режимі, що підтверджується зменшенням сприйняття частоти переміщення імпульсу в горизонтальному і вертикальному напрямках в порівнянні з нормою до 2,25 Гц (на 0,33 Гц (12,8%)) і при хаотичному пред'явленні - до 2,05 Гц (на 0,29 Гц (12,4%)).

 

3. У хворих на ПВКГ третьої стадії встановлено виражене зниження функціональної рухливості окуломоторної системи при предявленні тест-обєкта в монокулярному режимі, що проявляється зменшенням сприйняття частоти переміщення імпульсу в горизонтальному і вертикальному напрямках у порівнянні з нормою до 1,75 Гц (на 0,8 Гц (30,8%)), при хаотичному пред'явленні - до 1,63 Гц на (0,67 Гц (29,1%)).

 

4. У хворих на ПВКГ в міру прогресування глаукомного процесу відповідна реакція на частоту переміщення тест-об'єкта в монокулярному режимі знижується, так у хворих на ПВКГ третьої стадії показник частоти переміщення імпульсу в горизонтальному і вертикальному напрямках в порівнянні з хворими на ПВКГ другої стадії менше на 0,47 Гц (20 , 7%), а в хаотичному пред'явленні - на 0,42 Гц (20,5%).

 

5. У хворих на ПВКГ як другої, так і третьої стадій захворювання функціональна рухливість окуломоторної системи при оцінці пред'явлення тест-об'єкта в хаотичному режимі при монокулярному дослідженні знижена в порівнянні з горизонтальним на 0,23 Гц (10,1%) і на 0,17 Гц (9,4%) відповідно.

 

6. Функціональна лабільність зорового аналізатора у хворих на ПВКГ другої стадії від норми не відрізняється, при цьому в третій стадії захворювання показник КЧЗМ в стаціонарному режимі знижений на 7,1 Гц (15,6%), в кінетичному горизонтальному - на 4,5 Гц (11,2%), у вертикальному - на 4,1 Гц (10,2%) і хаотичному - на 3,9 Гц (9,8%) у порівнянні з нормою зі зниженням показника КЧПМ в стаціонарному режимі на 2,5 Гц (6,3%), в кінетичному горизонтальному - на 3,3 Гц (8,9%), у вертикальному - на 3,2 Гц (8,6%) і хаотичному - на 4,0 Гц (8,1%) у порівнянні з нормою.

 

7. Застосування методу фотоміостимуляції у хворих на ПВКГ другої стадії призводить до значущого покращення функціональної рухливості окуломоторної системи до норми, з покращенням гідродинаміки ока (коефіцієнт Беккера зменшився на 16,2%), розширенням поля зору на 7,2% і поліпшенням світлочутливості сітківки на 9,4%, У хворих на ПВКГ третьої стадії функціональна рухливість окуломоторної системи в середньому покращилась на 8,6%, лабільність зорового аналізатора – на 6,2%, коефіцієнт Беккера зменшився на 20,0%, з розширенням поля зору – на 8,0% і покращенням світлочутливості сітківки на 7,6%.

 

8. Розроблений комбінований метод лікування (фосфенелектростимуляція в поєднанні з фотоміостимуляцією) у хворих на ПВКГ другої стадії покращує функціональну рухливість окуломоторної системи до норми, при цьому коефіцієнт Беккера нижче на 15,1%, світлочутливість сітківки вище на 9,3%, розширення поля зору вище на 5,8% в порівнянні з контрольною групою (тільки метод фосфенелектростимуляції).

 

9. Розроблений комбінований метод лікування (фосфенелектростимуляція в поєднанні з фотоміостимуляцією) у хворих на ПВКГ третьої стадії покращує функціональну рухливість окуломоторної системи в середньому на 9,0%, лабільність зорового аналізатора на 6,5%, при цьому коефіцієнт Беккера нижче на 16,9%, світлочутливість сітківки вище на 10,6%, розширення поля зору вище на 11,4% в порівнянні з контрольною групою (тільки метод фосфенелектростимуляції). Результати дослідження впроваджено у відділі функціонально-діагностичних досліджень ДУ «Інститут ОХ і ТТ ім. В.П. Філатова НАМН України і клініці офтальмології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону.

 

 

 

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 

 

 

1. Путиенко В. А. Результаты лечения больных первичной открытоугольной глаукомой методом фосфенэлектростимуляции / В. А. Путиенко, В. С. Пономарчук // Офтальмол. журн. – 2016. - № 5. – С. 44-46.

 

2. Путиенко В. А. Подвижность глазодвигательной системы и лабильность зрительного анализатора у больных первичной открытоугольной глаукомой / В. А. Путиенко, В. С. Пономарчук // Офтальмол. журн. – 2017. - № 1. – С. 29–33.

 

3. Путиенко В. А. Результаты лечения больных второй стадией первичной открытоугольной глаукомой методом фотомиостимуляции / В. А. Путиенко, В. С. Пономарчук // Офтальмология. Восточная Европа. – 2017. - Т. 7. - № 2. – С. 202-209.

 

4. Путиенко В. А. Применение метода фотомиостимуляции в лечении больных третьей стадией первичной открытоугольной глаукомы / В. А. Путиенко, В. С. Пономарчук // Офтальмол. журн. – 2017. - № 2. – С. 33-37.

 

5. Путиенко В. А. Результаты применения комбинированного метода фотомиостимуляции и фосфенэлектростимуляции в лечения больных второй стадией первичной открытоугольной глаукомы / В. А. Путиенко, В. С. Пономарчук // Oftalmologiya. – 2017. - № 1 (23). – С. 103-109.

 

6. Путиенко В. А. Оценка эффективности лечения больных третьей стадией первичной открытоугольной глаукомы комбинированным методом (фосфенэлектростимуляцией и фотомиостимуляцией) / В. А. Путиенко, В. С. Пономарчук // Офтальмол. журн. – 2017. - № 3. – С. 9-14.

 

7. Патент на корисну модель № 119381, Україна, МПК (2017.01) А61F 9/00, А61N 1/00. Спосіб лікування глаукомної нейропатії у хворих на первинну відкритокутову глаукому з компенсованим внутрішньочним тиском / Путиенко В. А., Пономарчук В. С.; заявник і патентовласник ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України» . - № u 201703002, заявл. 30.03.2017; опубл. 25.09.2017. 2017, Бюл №18.

 

8. Путиенко В. А. Результаты лечения больных первичной открытоугольной глаукомой методом фосфенэлектростимуляции / В. А. Путиенко, В. С. Пономарчук // Актуальні питання офтальмології : наук.-практ. конф. офтальмологів Полтавської, Кіровоградської, Сумської, Черкаської, Чернігівської, Харківської областей України, 5-6 жовтня 2016 : тези. - Полтава, 2016. - С. 144-145.

 

9. Путиенко В. А. Подвижность глазодвигательной системы и лабильность зрительного анализатора у больных первичной открытоугольной глаукомой / В. А. Путиенко, В. С. Пономарчук // Філатовські читання : наук.-практ. конф. офтальмологів з міжнар. участю, 25-26 травня 2017 : тези. - Одеса, 2017. - С. 63-64.

 

10. Путиенко В. А. Результаты лечения больных второй стадией первичной открытоугольной глаукомой методом фотомиостимуляции / В. А. Путиенко // Філатовські читання : наук.-практ. конф. офтальмологів з міжнар. участю, 25-26 травня 2017 : тези. - Одеса, 2017. - С. 64-65.

 

11. Путиенко В. А. Применение метода фотомиостимуляции в лечении больных третьей стадией первичной открытоугольной глаукомой / В. А. Путиенко // Філатовські читання : наук.-практ. конф. офтальмологів з міжнар. участю, 25-26 травня 2017 : тези. - Одеса, 2017. - С. 65-66.

 

12. Putiienko V. The mobility of the oculomotor system and the liability of the visual analyzer in patients with primary open-angle glaucoma / V. Putiienko // SOE Congress, 10-13 June 2017 : abstract. – Barselona, 2017. - Р. 106-107.

 

13. Putiienko V. The results of treatment of patients with primary open-angle glaucoma by the method of phosphene electrostimulation / V. Putiienko, V. Ponomarchuk // SOE Congress, 10-13 June 2017 : abstract. – Barselona, 2017. - Р. 107-108.

 

14. Putiienko V. Results of treatment the patients with primary open-angle glaucoma in the second stage of disease by the method of photomyostimulation / V. Putiienko, V. Ponomarchuk // 7th World glaucoma Congress, June 28 – July 1 2017 : abstract. – Helsinki, 2017. - Р. 280.

 

15. Путиенко В. А. Оценка эффективности комбинированного метода фосфенэлектростимуляции (ФЕС) и фотомиостимуляции в лечении больных первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ) во второй стадии заболевания / В. А. Путиенко // Наук.-практ. конф. офтальмологів Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької областей України, 20-21 вересня 2017 : тези. - Чернівці, 2017. - С. 172-174.

 

16. Путиенко В. А. Результаты комбинированного метода фосфенэлектростимуляции (ФЕС) и фотомиостимуляции в лечении больных первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ) в третьей стадии заболевания В. А. Путиенко // Наук.-практ. конф. офтальмологів Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької областей України, 20-21 вересня 2017 : тези. - Чернівці, 2017. - С. 174-175.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНОТАЦІЯ

 

 

 

Путієнко В.О. Ефективність комбінованого методу (фосфенелектростимуляції і фотоміостимуляції) в комплексному лікуванні хворих на первинну відкритокутову глаукому. – На правах рукопису.

 

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», Одеса, 2018.

 

Дисертаційна робота присвячена актуальній задачі офтальмології – підвищенню ефективності лікування хворих на первинну відкритокутову глаукому (ПВКГ). Проведені дослідження дозволили визначити особливості функціональної рухливості окуломоторної системи і лабільності зорового аналізатора у хворих на ПВКГ другої та третьої стадій. Розробити спосіб лікування глаукомної оптичної нейропатії, який полягає у комбінації фосфенелектростимуляції і фотоміостимуляції. Застосування способу дозволило у хворих на ПВКГ другої стадії покращити функціональну рухливість окуломоторної системи до норми, зменшити коефіцієнт Беккера на 20,2%, покращити світлочутливість сітківки в середньому на 13,2%, з розширенням поля зору на 12,0%. У хворих на ПВКГ третьої стадії функціональна рухливість окуломоторної системи покращилась в середньому на 9,0%, лабільність зорового аналізатора на 6,5%, коефіцієнт Беккера зменшився на 27,1%, світлочутливість сітківки підвищилась в середньому на 16,3%, з розширенням поля зору на 14,8%. Таким чином, розроблений метод може широко використовуватись в лікуванні хворих на ПВКГ для поліпшення якості життя даної категорії хворих.

 

Ключові слова: первинна відкритокутова глаукома, глаукомна оптична нейропатія, функціональна рухливість окуломоторної системи, лабільність зорового аналізатора, фосфенелектростимуляція, фотоміостимуляція.

 

 

 

АННОТАЦИЯ

 

 

 

Путиенко В. А. Эффективность комбинированного метода (фосфенэлектростимуляции и фотомиостимуляции) в комплексном лечении больных первичной открытоугольной глаукомой. - На правах рукописи.

 

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины », Одесса, 2018.

 

Диссертация посвящена актуальной задаче офтальмологии – повышению эффективности лечения больных первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ).

 

Всего под наблюдением находились 132 больных (132 глаза) с ПОУГ. Пациентов со второй стадией было 69 больных с третьей – 63. Все пациенты были разделены на три группы в зависимости от проведенного им лечения. В первой группе – 48 больных (48 глаз) проводилось фосфенэлектростимуляция, из которых с ПОУГ во второй стадии было 25 человек (25 глаз) и с третьей стадией - 23 (23 глаза). Во второй группе – 38 больных (38 глаз) проводилось лечение - фотомиостимуляция из которых у 20 человек (20 глаз) была ПОУГ второй стадии и у 18 больных (18 глаз) третьей стадии. В третьей группе – 46 больных (46 глаз) проводилось комбинированное лечение – фосфенэлектростимуляция и фотомиостимуляция, из которых со второй стадией было - 24 человека (24 глаза) с третьей стадией - 22 (22 глаза). Функциональная подвижность глазодвигательной системы была изучена у 20 больных (20 глаз) второй стадией ПОУГ и у 18 больных (18 глаз) третьей стадией ПОУГ.

 

В результате исследования были показано, что у больных второй стадией ПОУГ снижена функциональная подвижность глазодвигательной системы, что подтверждается снижением восприятия частоты перемещения импульса в монокулярном режиме в горизонтальном и вертикальном направлении в сравнении с нормой до 2,25 Гц (на 0,33 Гц (12,8 %)), в то время, как при хаотическом предъявлении степень снижения составила 0,29 Гц (12,4 %) с абсолютным показателем ЧПИ 2,05 Гц.

 

У больных с третьей стадией ПОУГ также выявлено выраженное снижение функциональной подвижности глазодвигательной системы, что подтверждается снижением восприятия частоты перемещения импульса в монокулярном режиме в горизонтальном и вертикальном направлениях по сравнению с нормой до 1,75 Гц (на 0,8 Гц (30,8%)), в то время как при хаотическом предъявлении степень снижения составила 0,67 Гц (29,1 %), достигнув уровня 1,63 Гц.

 

Уточнены данные о снижении функциональной подвижности глазодвигательной системы у больных ПОУГ по мере прогрессирования глаукомного процесса, так у больных третьей стадией ПОУГ ответная реакция на частоту перемещения тест-объекта в монокулярном режиме снижена в горизонтальном и вертикальном направлениях по сравнению со второй стадией ПОУГ на 0,47 Гц (20,7%), в хаотическом предъявлении снижена 0,42 Гц (20,5 %).

 

Расширены научные данные о функциональной лабильности зрительного анализатора больных ПОУГ, так при второй стадии заболевания функциональная лабильность от нормы не отличается, при этом в третьей стадии заболевания показатель критической частоты слияния мельканий в стационарном режиме снижен на 7,1 Гц (15,6%), в кинетическом горизонтальном – на 4,5 Гц (11,2%), в вертикальном – на 4,1 Гц (10,2%) и хаотическим – на 3,9Гц (9,8%) по сравнению с нормой со снижением показателя критической частоты появления мельканий в стационарном режиме на 2,5 Гц (6,3%), в кинетическом горизонтальном – на 3,3 Гц (8,9%), в вертикальном – на 3,2 Гц (8,6%) и хаотическим – на 4,0 Гц (8,1%) по сравнению с нормой.

 

Применение метода фотомиостимуляции у больных ПОУГ второй стадии приводит к значительному улучшению функциональной подвижности глазодвигательной системы до нормы, с улучшением гидродинамики (коэффициент Беккера снизился на 16,2%), расширением поля зрения на 7,2% и улучшением светочувствительности сетчатки на 9,4%. У больных ПОУГ третьей стадии функциональная подвижность глазодвигательной системы в среднем улучшилась на 8,6%, лабильность зрительного анализатора – на 6,2%, коэффициент Беккера снизился на 20,0%, с расширением поля зрения – на 8,0% и улучшением светочувствительности сетчатки на 7,6%.

 

Разработанный комбинированный метод лечения (фосфенэлектростимуляция в сочетании с фотомиостимуляцией) у больных ПОУГ второй стадии улучшает функциональную подвижность глазодвигательной системы до нормы, при этом коэффициент Беккера ниже на 16,2%, светочувствительность сетчатки выше на 9,4%, расширение поля зрения выше на 5,8% в сравнении с контрольной группой (только метод фосфенэлектростимуляции).

 

Разработанный комбинированный метод лечения (фосфенэлектростимуляция в сочетании с фотомиостимуляцией) у больных ПОУГ третьей стадии улучшает функциональную подвижность глазодвигательной системы в среднем на 9,0%, лабильность зрительного анализатора на 6,5%, при этом коэффициент Беккера ниже на 16,9%, светочувствительность сетчатки выше на 10,6%, расширение поля зрения выше на 11,4% по сравнению с контрольной группой (только метод фосфенэлектростимуляции).

 

Ключевые слова: первичная открытоугольная глаукома, глаукомная оптическая нейропатия, функциональная подвижность глазодвигательной системы, фосфенэлектростимуляция, фотомиостимуляция.

 

 

 

ANNOTATION

 

 

 

Putiienko V. A. Efficiency of the combined method (phosphenelectrostimulation and photomyostimulation) in complex treatment of patients with primary open-angle glaucoma. – Manuscript.

 

Thesis for a candidate’s degree by speciality 14.01.18 - ophthalmology. State Institution «The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine », Odesa, 2018.

 

The thesis is devoted to the update task of ophthalmology - improvement the treatment of patients with primary open-angle glaucoma (POAG). The conducted research allowed to determine the peculiarities of functional mobility of oculomotor system and the lability of the visual analyzer in patients with second and third stage of POAG. It was developed the method for treatment of glaucoma optical neuropathy (combination of phosphenelectrostimulation and photomyostimulation). This technique has allowed in patients with POAG of second stage to improve the functional mobility oculomotor system to normal indexes, to decrease the coefficient of Becker on 20,2%, to improve the light sensitivity of the retina in an average of 13,2%, with the extension of the field of vision on 12,0%. In patients with POAG of third stage, the application of this method enables to improve functional mobility of oculomotor system on average 9,0%, the lability of the visual analyzer on 6,5%, to decrease the coefficient of Becker on 27,1%, to increase the light sensitivity of the retina in an average of 16,2%, with the extension of the field of vision on 14,8%. Thus, the developed method is highly effective and can be widely used in the treatment of patients with POAG in the second and third stage of the disease, with the improvement of quality of life of these patients.

 

Key words: primary open-angle glaucoma, glaucoma optical neuropathy, functional mobility of the oculomotor system, lability of the visual analyzer, phosphenelectrostimulation, photomyostimulation.

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

 

 

 

ВОТ внутрішньоочний тиск

 

КЧЗМ критична частота злиття миготінь

 

КЧПМ критична частота появи миготінь

 

КЧЗМФ 1,5 критична частота зникнення миготінь за фосфеном

 

в режимі «1,5»

 

КЧЗМФ 3,0 критична частота зникнення миготіння за фосфеном

 

в режимі «3»

 

ПВКГ первинна відкритокутова глаукома

 

ПЕЧФ поріг електричної чутливості за фосфеном

 

ЧПІ частота переміщення імпульсу

 

ФЕС фосфенелектростимуляція

 

Гц

герц

 

 


 


Наш адрес:

г. Одесса, ул. Пироговская, 2 

проезд м/т.№ 9, 115, 129, 137, 185, 193, 195, 208, 210, 242    / ост. “Стадион СКА” (от вокзала)/“ул.Пироговская” (со стороны пр. Шевченко) 

троллейбус №5, 7, 9     /  ост. “Стадион СКА” (от вокзала)/“ул.Пироговская” (со стороны пр. Шевченко) 

трамвай №5    / “ул.Пироговская”.

Тел.: +38 (048) 722-27-26, +38 (099) 07-60-170